Зранку їхали через кілька досить глухих сіл до траси, дорога була не дуже, але через кілька кілометрів покращилась. В одному із сіл на асфальті була висловлена вся «шана та любов» до Путіна.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Спека страшна, ледве їдемо. Почались соснові ліси та чорниці, я трохи їх поїла.

В селі Згораному в нас був невеличкий конфлікт, бо думки розбіглися. Я покинула нашу компанію і поїхала сама. Потім мене наздогнав Вовчик і ми вже вдвох поїхали на місцеве озеро скупатися. Юля залишилась з Володьком Терещенком збирати фольклор. Якось негативно вони сприйняли моє бажання поїсти трохи вітамінів у лісі і позбирати грибів на обід. Хоча це, звісно, у плани нашої експедиції входить, а  от морозиво майже щодня – це точно не по нашому. Десь через 40 хвилин, коли ми вже скупались в озері, подзвонила Юля і вони з Володьою знову до нас приєднались. Все було так, наче й суперечки не було. Ну хай так і буде. Всі скупались в озері, а далі варили обід – рагу з овочів. Поїли смачно, позагорали, ще скупалися і рушили на Шацьк, до якого залишилось якихось 14 км.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

В Шацьку купили цукерки для мами нашого друга Сашка, бо ми завчасно домовились, що заїдемо до них в душ. Сашкові батьки, мати Тетяна та батько Василь – дуже милі та хороші. Поки мати готувала вечерю, батько нас годував абрикосами, сливками та білим наливом. Прийнявши душ, ми наче заново народились на світ. Потім допомагали пані Тетяні доробляти вечерю, а далі всі дружно на дворі під горіхом їли. Батько Сашка захоплюється виготовленням різних настойок, тому куштування всякого нас не оминуло. І ви знаєте, хоч я не по цих 40-градусних справах, але домашнє, настояне на корені калгану чи на бруньках берези – справді крута річ.

Не дивно, що ми тут досить довго затримались. Тетяна та Василь пропонували заночувати у них, але ж наш фініш – озеро Світязь, до якого тут лише 3 км, тому ми красно подякували і рушили на озеро. Потім, звісно, про це пожалкували, бо комарі тут дуже дикі та злі. Навіть не скупавшись в озері, швидко поставили намети, бо вони роями атакували і жерли, гади куревські.

Проїхали 57 км