Зранку Іван з Аллою вирішили продовжити частування нас. Налисники були фантастичні, а от самогон пити о 9:00 ох і не легко! Але від Івана без цього вийти було неможливо.

Після самогону все ж зібрались і рушили на Кременець. Головним чином їхали туди аби заїхати на Бону, замкову гору, звідки видно все місто. Вид звідти гарненький, а от саму територію могли б більше окультурити і розвивати тут туризм. Вхід платний – 5 грн.

Час підпирав, тож о 14:20 ми вирішили пообідати в місцевому кафе. Трохи потратили часу на пошуки кафе зі столиками на вулиці, адже ми з велосипедами і речами.

Особисто мені, не знаю як іншим, Кременець не сподобався – якесь не затишне місто і людей «бикуватих», що лузають сємки і плюють на землю тут багатенько. Певно основним чином від цього і склалось в мене негативне враження від Кременця.

Поки ми обідали в кафе, до нас приєднався ще один учасник, Володя Терещенко з Чернігівщини. Він заздалегідь вирішив з нами поїхати, а зустрітися домовилися в Кременці.
Коли приїхав Володя, ми саме закінчували обідню трепезу, що виявилася досить ситною. Юля лише тут познайомилася з новим учасником «Двоколісних» і ми рушили далі на села.
В селі Сапанів записали бабусю – Дудек Марію Йосипівну (1955 р.н.). Вона нам заспіала дуже хорошу колядку. Можливо, скоро ми її включимо в репертуар Фолькнерів.

На кінець дня, в селі Сапанівчик ще записали бабцю Остапчук Ніну (1936 р.н.) – класна дуже бабця. Я в неї просто закохалася. Дуже цікава та колоритна. Розказала нам в деталях про їхнє весілля. А також про те, як на Гандрея вони ворожили і вона цілих два місяці крала в мами борошно по кулачку, аби на вечорниці було з чого калачі пекти.

Цікаве слово: ниньки – сьогодні

Проїхали 36 км

10_0

11