Вперше про велосипеди Trek я почув колись давно, ще в минулому столітті, від людини, через яку от тепер мушу волочитися по світах, крутячи педалі вже не одного ровера. Мій друг Юрко тоді підсунув мені першого дорослого велосипеда, мабуть не здогадуючись, що тим самим прищепив мені невиліковну любов до веломандрів на все життя. То був ще не Trek – про таке ми обоє тоді лише мріяли – а лише радянський “Старт-шоссе” (еге, той самий, у якого при проколах доводилось зашивати покришку-трубку голкою з ниткою!). Разом ми тоді проїхали перші сотні, потім тисячі кілометрів: рідне Поділля, Карпати, Польща, Абхазія…

“От би на Треку отак помандрувати…” – все мріяв я…

І от – не минуло й 20 років! – як я кручу педалі власного Trek’а! Та ще й як кручу: навколо світу з коханою дружиною і нашим малюком! Тоді, в минулому столітті, я, напевно, покрутив би пальцем біля скроні, якби мені хтось таке передбачив…

Так само як поява в моєму житті велосипеда від Юрка, поява велосипедів Trek у нас з Яриною стала знаменною подією, адже це наші перші спонсорські велосипеди! Ми дякуємо компанії Ukrbike, офіційному представнику Trek в Україні, а також Велокиєву та особисто Валентину Пупені за довіру і велику допомогу нашому проекту.

IMG_9987

На цих велосипедах на сьогодні ми проїхали трохи більше 2000 км від Малайзії до Китаю, почавши другу частину навколосвітки вже утрьох, з нашим Маркусем (нагадаю, з України до Австралії ми з Яриною проїхали на інших велосипедах). І цього достатньо, аби зробити огляд наших коней, виходячи з практичного досвіду.

Отже, я маю модель X-Caliber 7 (2017 р.), Ярина – Cali SL (2014 р.). Обидва велики на 29-дюймових колесах, що є цілком новим явищем для нас (раніше мандрували лише на 28-дюймових). Також новим в нашій практиці є і тип велосипедів – це гірські байки з дисковими гідравлічними гальмами, вилками RockShox та грубезними колесами (якщо порівнювати з тими шосейниками, на яких ми починали перші Двоколісні хроніки).

Я не буду викладати детальні технічні характеристики наших велосипедів, їх ви легко знайдете в інтернеті. Натомість опишу важливіше: наші відчуття та враження від їзди на новій техніці.

IMG_0029

Ми свідомо обрали для цієї частини подорожі саме гірняки через те, що тепер у нас в пріоритеті не швидкість, а надійне зчеплення з дорогою, адже мандруємо з дитям, нашим капітаном Марком, котрий їде в спеціальному дитячому трейлері, що кріпиться до таткового велосипеда. Проте, навіть на гірняках і з причепами (Ярина також має трейлер для речей) ми цілком задоволені швидкістю пересування – в середньому 40-50 км/день. Якщо ці цифри здалися вам невеликими, то зазначу, що вони обумовлені перш за все поповненням нашої команди маленьким учасником, котрий в дорозі потребує постійної уваги (відповідно – і зупинок). А перехід на інший тип велотехніки тут суттєвого значення не має. Ба навіть навпаки: з теперішньою конфігурацією (гірняки+причепи) нам їдеться легше і зручніше, ніж до того (кросові велосипеди з баулами). І це при тому, що загальна вага у нас збільшилась.

Мої враження від їзди на Trek X-Caliber 7 є лише позитивними. В порівнянні з попереднім кросовим велосипедоми (Kellys Axis) зараз з’явилось відчуття хорошої масивності, потужності і надійності. Але це не означає, що з цими характеристиками про швидкість можна забути. Хоч ми і не ганяємо по-справжньому (капітан забороняє), але при бажанні розігнатися немає жодних проблем. Легкий і швидкий танк – це, напевно, найточніше порівняння для мого байка. Звук від коліс на пологому спуску з хорошим асфальтом просто зачаровує!

Яринин Trek Cali SL – стильна модель 2014 року. Вкупі з причепом виглядає казково! Спочатку ми вагалися, чи варто Ярині брати “гігантські” 29-дюймові колеса при її зрості (160 см) і розмірі рами 15.5 – це було якось геть не звично. Але наважились і не пошкодували: Ярина, як і я, задоволена своїм конем на всі сто.

По якості компонентів обох велосипедів є питання лише щодо вилок: на них занадто швидко почала з’являтися іржа (більше чомусь на моїй), але це пов’язано лише з волигим і жарким кліматом Південно-Східної Азії, де ми наразі мандруємо. Цю проблему вирішуємо змащуванням. Загалом же все інше працює, як то кажуть, “чікі-пікі”.

Володимир Муляр