В багатьох розвинутих країнах без шолома заборонено їздити на велосипеді. За це досить суворо штрафують. Чесно кажучи, ми з Володею вважаємо, що це правильно. Більше того, ми б хотіли аби й українці не ризикували своїм життям, а вдягали шолом під час їзди на велосипеді – не тому, що штрафуватимуть, а свідомо.

Звісно, багато хто скаже: «Навіщо? Я ж обережно їжджу.»

Так, можливо, ви обережно їздите завжди і всюди, але не забувайте, що окрім вас на дорозі є інші учасники руху, а отже, ваша безпека залежить не лише від вас. Та й взагалі, життя дуже непередбачувана штука, любить дарувати різні неочікувані сюрпризи.

 «Велошолом – це дуже незручно!» – скаже інший.

В сучасному світі є скільки завгодно шоломів на різні голови, на різні смаки. Тому ми впевнені, що кожна людина може собі підібрати своє, бажане і зручне.

 «У велошоломі спекотно влітку!»

Моя думка, після приблизно 35000 подоланих вело-кілометрів, протилежна: шолом захищає голову від пекучого сонця, водночас забезпечуючи чудову вентиляцію завдяки багатьом отворам.

IMG_8456Чому ми наголошуємо на важливості одягання шолому під час їзди на велосипеді?

Я (Ярина) поділюся власним досвідом.

То було літо 2009 року, тоді я вперше вирушила у тривалу веломандрівку (2 тижні) і вперше з шоломом. Ми з Володею їхали з Керчі до Сухумі.

Другого ж дня в місті Анапа мене збила машина. Я їхала по головній дорозі за рухом транспорту, зненацька зустрічний жигуль вирішив повернути, ігноруючи мене, я мала замало часу на реагування і налетіла на нього. Влетіла головою на капот і сила удару відкинула мане на спину. І тут головним моїм рятівником був саме велошолом – він врятував голову під час удару. А спину врятував наплічник. Обійшлась лише легкими синцями та поламаним велосипедом.

Потім було літо 2010-го. Румунські Карпати. Краса неймовірна. Ми щойно подолали перевал. Попереду довгий серпантин. Я роззявивши рота, із захватом мчала вниз по крутому серпантину й на одному з поворотів мої тоненькі колеса шосейного велосипеда просто не змогли подолати дрібний щебінь на узбіччі… Я покотилась, як куль соломи. В результаті здерті до крові ліва нога, рука, стегно, дрібні камінці позалазили під шкіру, кров текла струмками. Таки добряча аварія… А голова?.. Ціла й неушкоджена! Шолом врятував!

Ну, і ще одна історія на завершення.

Літо 2013-го. Карелія. Ще одне моє падіння. Одне з найстрашніших в моєму житті. Результат: зашите коліно, страшенно обдерті руки, багато крові, зламана кисть, поламаний вел. Голова ж знову ціла й неушкоджена. Причому падала я саме головою – в першу секунду чомусь було відчуття, що пів лиця здерто. Але все ціле, навіть подряпини не було. Знову ж таки – шолом врятував!

То ж порада…

Веломандрівники чи велолюбителі, не нехтуйте шоломом, не шукайте відмазки, що начебто він не зручний чи ви у ньому не стильно виглядаєте. Бо їзда на велосипеді як така – це вже відносний ризик! А ми, люди, на жаль, ні від чого не застраховані! Навіть якщо ви супер класний велосипедист і з добрячим стажем, навіть якщо ви вмієте неперевершено маневрувати своїм залізним двоколісним другом, навіть якщо ви на мільйон відсотків впевнені у своїх силах та вміннях… це все одно вас не страхує від нещасних випадків. Але ви можете застрахувати принаймні свою голову, якщо вдягнете шолом!