25 липня, день шістдесят четвертий, останній

Чорно-білі історії (2013) Щоденник

Спали досхочу до 10:30. Найперше розпалили вогнище і запарили чай, який пили з хлібом та варенням з чорниць, зібраних тут учора. Наших друзів велосипедистів вже не було. Весь день відпочивали і насолоджувались Білим морем, особливо його припливами та відпливами. Останній обід на природі в цій експедиції Поки я варила горохову чорбу, Вовчик поїхав в магазин […]


24 липня, день шістдесят третій

Чорно-білі історії (2013) Щоденник

Зараз по температурі наче початок листопада в Україні, дуже холодно і вітряно. Снідали вівсянкою зі згущиком. Потім знову поїхали в центр, в аптеку. A далі – на Рабочеостровск, де, досягши найпівнічнішої широти у своєму житті та вмочивши руки у Білому морі, перервали фінішну стрічку нашої подорожі. Тоді ми ще не знали що так виглядає звичайний відплив Спочатку заїхали […]


23 липня, день шістдесят другий

Чорно-білі історії (2013) Щоденник

І знову зимнота. Встали аж о 10-й, саме почав накрапати дощик. Добре що це тривало лише 20 хв. Попили води з вафлями, швидко спакувалися і гайда на трасу стопити автівку. Цей процес сьогодні тривав досить довго, бо було мало потрібних нам машин. Стояли аж 40 хв. Змерзли добряче. Доїхали бусиком з водієм Валєркою аж до […]


22 липня, день шістдесят перший

Чорно-білі історії (2013) Щоденник

Прокинулись в теплі хати у карельському глухому селі Ондозеро. Надія Анатоліївна приготувала нам сніданок, ми були їй безмежно вдячні. Погода поліпшилась, дощу вже не було. Перш ніж вирушити з села, відвідали місцевий музей, який для нас відчинила Надія Анатоліївна. Карельські ляльки аля наші ляльки-мотанки Музейні ретро фото Баба Настя, яка вчора нам співала, в молодості […]


21 липня, день шістдесятий

Чорно-білі історії (2013) Щоденник

Зранку трохи випогодилось. Після сніданку (чай з канапками), ми пішли до Марьї Івановни записувати карельські пісні. Марья Івановна (1927 р.н.) – чистокровна карелка, одна зі старожилів цього чистокровного карельського села. Через свій похилий вік мало що була годна співати. Зрештою, заспівала кілька карельських пісень, ми їй і за це були дуже вдячні. Потім вирішили таки поїхати […]


20 липня, день п’ятдесят дев’ятий

Чорно-білі історії (2013) Щоденник

Весь день окрім ранку дощик дрібно моросить і досить холодно. Звичайне карельське літо… А ще сьогодні у нас день вело-гламуру. Я у вушках, які мені спрезентувала Єлєна у Фінляндії. Після сніданку спакувались і вийшли на трасу стопити машину. За якусь мить нам зупинився сірий джип з кузовом, а за кермом молодий хлопець Ігор. З ним […]


19 липня, день п’ятдесят восьмий

Чорно-білі історії (2013) Щоденник

Виспались добре. Снідали по-фінськи у фінській хаті. Була каша, кисіль чи молоко на вибір, потім кава (фіни п’ють багато кави), домашні хлібці, які пекла сама господиня, дуже смачно! І ще всяка всячина. Потім почали збиратися. Прийшла Єлєна, вона їде з нами. Надворі дощ. Виїзд затримався на півгодини. Зробили загальне фото. Перед тим як покинути Нурмес, який […]


12 липня, день п’ятдесят перший

Чорно-білі історії (2013) Щоденник

Розбудив нас не будильник. Близько 5-ї ранку прибула на машині якась галаслива компанія до нашого місця ночівлі, певно теж хотіли тут зупинитися, але оскільки тут виявилося зайнято, вони змушені були їхати далі. Чомусь думка про те, що у цьому наметі ще сплять люди, у них не виникла. Гадаю, вони були під градусом. З намета вилізли […]


11 липня, день п’ятдесятий

Чорно-білі історії (2013) Щоденник

Зранку як завше варили кашу. Спакували манатки і знову пішли на трасу. Потрібно якось рухатися далі, але на поїзди навіть два наших бюджети не вистачить. Тож цього разу вирішили спробувати автостоп. На той момент ця справа здавалася нам безнадійною: з нашими тлумаками та велосипедами ми навряд чи могли бути бажаними пасажирами для водіїв… Але на […]


10 липня, день сорок дев’ятий

Чорно-білі історії (2013) Щоденник

Зранку нам докучало сонце, тож довго спати не могли. Швидко зібрались і в дорогу у місто, до якого ще 4 км. По дорозі в магазині купили кефір та булки – це і був наш сніданок. Коли прийшли в місто, то ще зміняли 50 долярів, потім скупились продуктами на обід і рушили до Ладоги, аби там обідати. […]