20 червня, день двадцять дев’ятий

Чорно-білі історії (2013) Щоденник

Прокинулися від сонечка, бо поставили намет зі східної сторони. Вже з 6:30 воно нас почало підсмажувати так, що всередині залишатися було важко. Ранок був гарний, але дуже спекотний. Снідали кукурудзяною кашею зі згущиком. В селі Бичіха почали шукати фольклор. Пані завклубша нас направила до однієї тітоньки, що співає, і до Баби Зінаїди, 1925 р.н., яка визнана […]


19 червня, день двадцять восьмий

Чорно-білі історії (2013) Щоденник

О 9-й ранку продовжили наш шлях трасою до м. Городок (25 км), а далі звернемо на села. Перед селом Довжа побачили озеро і гарний пляж – звісно тут і стали скупатися. Разом із засмаганням це затягнулось на дві години. Арт вiд Володi О 12:40 рушили далі. В цьому селі намагалися питати за фольклор, але все без толку. […]


18 червня, день двадцять сьомий

Чорно-білі історії (2013) Щоденник

Прокинулись о 5:00, як попередньо домовились з господарями, бо вони о шостій їдуть до Петербурга, а ми маємо до того часу забратися з їхнього подвір’я. Звісно, в таку ранню пору дуже важко вставати та ще й на дворі дуже вогко та зимно. Настрій господарів на ранок чомусь раптово змінився в нібито кращу сторону. Не встигли […]


17 червня, день двадцять шостий

Чорно-білі історії (2013) Щоденник

День пригод. Півночі лив дощ, не давав нам спати. На ранок було вогко і зимно. Прокинувшись, попили чаю з халвою, зібрались і в дорогу. Їхали трасою. Дуже милують око білоруські зупинки, розмальована кожна по своєму. Здається, ми не бачили в цій країні жодної задрипаної, облупленої чи засраної зупинки. Кілометрів через десять звернули на села. Перше […]


16 червня, день двадцять п’ятий

Чорно-білі історії (2013) Щоденник

Під санаторієм спалося спокійно. Вставши, не снідали – не хотілося тут палити. Проїхали кілька кілометрів і при дорозі, біля поля, стали зробити сніданок. Потім дісталися міста Шклов, невеличкого, але затишного. Проїжджали церкву, там якраз була служба і багато молодих прихожан з малими дітьми, що вельми здивувало, оскільки тут, у східній Білорусі, як і в східній Україні, […]


15 червня, день двадцять четвертий

Чорно-білі історії (2013) Щоденник

В будинку, біля якого ми ночували, живе бабця, а зараз до неї приїхала в гості донька Наташа з Мінська зі своїм сином. Вчора перед сном нам Наташа запропонувала, якщо треба, інтернет. Ми, звісно ж, погодились, але зранку, себто сьогодні. Тож як лишень на подвір’ї почався рух, ми й засіли в мережі. Багато чого треба було […]


14 червня, день двадцять третій

Чорно-білі історії (2013) Щоденник

Сонце розбудило нас о 7:30. Швиденько зібрались і через 45 хв. рушили далі. Попереду було село вже Могильовської області, Ректа. Біля магазину в затінку був столик і лавочки. Сіли там снідати. До нас підійшла тітонька Наталя з ближнього магазину і розговорилися. Як виявилося, її батько був з України, тому вона дуже любить українців. На десерт […]


13 червня, день двадцять другий

Чорно-білі історії (2013) Щоденник

Вночі часто прокидалися, бо молодь не скоро вгомонилася. Десь під ранок о п’ятій випускники порозповзалися. Настала тиша. Ми прокинулись о сьомій. Світлана, невістка Марії Олександрівни, яка нам вчора співала, запропонувала поснідати м’ясом, але ми вже налаштувалися їсти вівсянку з сухофруктами, тому використали лиш їхню газову плиту. В дорогу Світлана наталювала Володі кусень сала, бо я […]


12 червня, день двадцять перший

Чорно-білі історії (2013) Щоденник

Будильник дзвонив о 06:30, але нам чомусь було дуже ліньки прокидатися. Потім нас остаточно підняла тітонька, біля подвір’я якої ми ночували. Підійшла до намету і каже : «Рібяткі, я вам прінєсла чайнік». Тож ми повставали, запарили чай. Скоро вона знову прийшла, каже, щоб ми йшли в хату вмитися. Ми звісно не відмовилися. Потім ще нам […]


11 червня, день двадцятий

Чорно-білі історії (2013) Щоденник

Спали довго, до десятої. Насті вже не було – пішла в універ. Вова і Юля ще спали. Ми склали речі і розбудили господарів квартири, бо хотіли варити сніданок. Їли кукурудзяну кашу з сухофруктами, пили хто чай, хто каву і ще говорили з годинку. Прощатись з Вовою і Юлею не хотілось, бо було в них дуже […]