Так сталося, що з цією моделлю намета ми з Володимиром знайомі вже давно, неодноразово перевіряючи його на надійність в попередніх експедиціях «Двоколісні хроніки», з ним ми їздили і до Туреччини 2010 року, і до Венеції 2012-го і до Білого моря 2013-го. За це при нагоді ще раз дякуємо магазину туристичного спорядження «Ґорґани Ком», який надавав нам його безкоштовно.

Отже, це намет чеської фірми Trimm, модель Сomet, один з найдешевших наметів цієї компанії. Він має досить прості характеристики з водонепроникністю зовнішнього тенту 3000 мм та поліетиленовою підлогою. Вага намета – 3 кілограми 100 грамів, проте нам вдалося зменшити її до 3 кілограмів, замінивши стандартні дуги на дюралюмінієві. Напевно, його не варто вважати легким, як для велосипедистів, проте він нам подобається. Головне, що добре захищає від дощу.

Намет має місткість 2+1, тобто комфортний для двох людей з деяким багажем.

Хочу зазначити, що раніше нам доводилося брати у походи інші, дорожчі намети, але ця проста модель, Trimm Сomet, сподобалась більше.

Ліжками для нас служать прості туристичні каремати. За довгі місяці подорожування ми так до них звикли, що на твердість чи нерівність підлоги вже не зважаємо, хоча часто доводиться ставити намет чи то на камінні, чи просто на нерівній поверхні.

Спальні мішки знову ж таки фірми Trimm, модель Highlander. Вони трисезонні, тобто є досить теплими. Тут, в тропічних країнах, звісно, ми спальниками не вкриваємось, адже тепло навіть уночі, а от в горах Туреччини та Ірану півроку тому під час 10-градусних морозів вони нам були в добрій нагоді, хоча й часто доводилося залазити у них в одязі.

В теплих краях, нам дуже добре служать додаткові «простирадла» у вигляді мішків. Вони пошиті із простої та легкої матерії, тож на них приємно спати у спеку, а якщо потрібно, і вкритися у прохолодний ранок.

%d0%bd%d0%b0%d0%bc%d0%b5%d1%82

Поради

Пакуючи спальник у мішок, не варто його акуратно та рівненько змотувати у рулон. Найкраще – спакувати його хаотично. Це запобігатиме залежуванню та стискуванню внутрішнього матеріала-утеплювача, через що його теплозберігаючі властивості можуть значно погіршитися. Також не радимо прати спальники занадто часто з тієї ж причини. Відповідно, важливо завжди залазити у спальники більш-менш чистими.

Що виходить з ладу?

Дуги намету вже двічі не витримали сильного вітру, тому після Таїланду вони у нас, як поранені – перемотані ізолентою та з вмонтованим шматком металу для витривалості.

Бігунки на блискавках намету теж не витримали лихої долі, ми їх замінили в Індії.

Дно намету після систематичного використання (із 340 ночей приблизно 250 ми спали в наметі) доволі сильно протерлось у різних місцях, має малюсінькі дірочки, тому коли злива і вода затікає під намет, ми трошки «плаваємо». Заклеїти нереально, оскільки дрібні дірки по всьому дну. Тут напрошується порада, яку ми отримали від швейцарців, які вже 5 років мандрують велами по світу: вони під намет завжди кладуть додатковий шматок поліетилену, аби не протиралося дно.

І на останок пропонуємо переглянути відео про наше спорядження, яке ми зняли ще в Індії навесні 2015-го.