Нас дуже вразила Хорватія. Естетична. Стародавня. Романтична. Особлива. Вся дорога по цій країні була задоволенням. То для нас був рай. Ми лише заїхали в Хорватію з Угорщини й вона одразу нас зачарувала. А потім був Загреб. Дивний й водночас особливий по-своєму. Після Загреба ми обливались потами, долаючи Динарські Альпи. Там нас зустріли перші холодні ночі. Ми навіть спали в термобілизні.

Коли ж ми покинули континентальну частину Хорватії, то потрапили на адріатичне узбережжя. Сказати, що там красиво – це нічого не сказати. Оливкові й інжирні сади,  прозора й чистенька морська вода, скелі, напівпустелі, релакс і рай…

Ми побували на трьох островах: Крк, Раб і Паґ. В місті Крк ми годинами босоніж блукали прекрасним старим містом. На острові Паг ми потрапили в напівпустелю, яка нагадала наш улюблений Іран.

Ми закохались в маленьке містечко Нін. Це одне з найстаріших міст на адріатичному узбережжі. Там ми затримались аж на 5 днів. Наш кемпінг був за містом на пагорбі з прекрасним видом на старе місто Нін. Там чудово відпочивати з дітьми бо один з пляжів, біля якого ми жили – це лагуна. Там 100 м від берега не глибоко, тож за дитя можна не переживати. Там чистий пісочок та навіть є лікувальні грязі.

Там чарівні заходи сонця, що освітлюють скелясті гори й надають їм романтичного рожевого забарвлення. Нам важко пригадати інше місце з такою ж теплою атмосферою, яку має Нін.

Місто Дубровнік велике. Й справді культурна столиця Хорватії. Чого й кого там тільки нема, причому цілий рік. Старе місто знаходиться на пагорбах з щільно насадженими будівлями. Вузенькі вулички в’ються між ними. Дубровнік свого часу був окремою республікою. Він ніколи не був під ярмом Османської імперії. Завжди гордо тримав статус незалежного князівства. Ця його гордовитість і велич збережені ще й досі.

Отже, маємо ще одну улюблену країну – Хорватію!