Україна – то суцільні дикі кемпінги. Поставити намет чи то поруч біля людей, чи то просто в полі – нема проблем. А от у Європі з «дикими» кемпінгами все набагато складніше. Вперше нічний табір в Угорщині ми влаштували в національному парку, де знаходиться озеро Тиса. Ніхто нас не насварив, поліція не приїхала. Тож почали весь час практикувати. Й справді ніколи не мали проблем з «дикими» кемпінгами.

Раніше нас застерігали, що в Хорватії за «дикі» кемпінги виписують штраф у 130 євро. Сума чимала. Дешевше винайняти кімніту чи заночувати в цивілізованому кемпінгу. Але є обставини… і тут без самовільних кемпінгів ніяк не обійтися. Тож навіть в Хорватії ми теж ставили намет в дикій природі, намагаючись в такому випадку аби вас не помітили. Або ж питали дозволу в людей і ставали на їхній території вже цілком спокійно. Майже всі ночі в хорватських горах ми ночували або «дико», або біля людських осель. Ми помітили, що хорвати дуже гостинно дозволяють розбити табір на своїй території. Лише одного разу, в гірській глухомані, де хати стояли щільно на хребтах, було нелегко знайти місце для намету. Перед одним з хуторів ми помітили галявинку метрів 10 в діаметрі. В першій же хаті спитали чи можна там заночувати, нам дозволили. Але вранці приїхала поліція. Перевірили документи, сказали, що це заборонено. Штраф, на щастя, не виписали. Проте дали нам півгодини аби спакуватись і поїхати. Тож з «дикими» кемпінгами в Хорватії все ж варто бути обережними.

Нашою незмінною улюбленою хатою є намет українського бренду «Турбат». Це тримісна модель Runa 3 Alu. Його, вже традиційно, нам надали друзі і спонсори Gorgany.com. За що ми їм окремо дякуємо! Намет мужньо вистояв вже кілька злив. Добряче захищав нас, та й взагалі є досить комфортним та просторим. Ми втрьох маємо достатньо місця, навіть з речами всередені.