Спали досхочу до 10:30. Найперше розпалили вогнище і запарили чай, який пили з хлібом та варенням з чорниць, зібраних тут учора. Наших друзів велосипедистів вже не було.

Весь день відпочивали і насолоджувались Білим морем, особливо його припливами та відпливами.

2

9

Останній обід на природі в цій експедиції

10

4

Поки я варила горохову чорбу, Вовчик поїхав в магазин купувати лимон. Бо саме лимон додає до гороху особливої смакоти. Цей рецепт ми запозичили в турків під час першої експедиції.

О 19-й попрощалися з морем і поїхали до Кемі. В центрі скупились продуктами в потяг і гайда на вокзал, де просиділи цілу ніч. О 6:20 сіли в потяг до Санкт-Петербурга. Там переночували у наших друзів, Колі та Наташі. Цього разу була і їхня малеча, Федя і Єгор. Спати, як завжди у них, знову не вийшло, лише під ранок якось лягли. І вже після обіду поїхали потягом з Пітера на Київ.

Ось як нас зустічали в Санк-Петербурзі

18

Ось і все. Нашу експедицію успішно завершено, фольклор зібрано, два моря поєднано…

Дякуємо Господу Богу, за те що ми живі та здорові повертаємось додому, за те що успішно, плідно та весело подолали свій шлях, за отримані в дорозі уроки і за знайдених друзів.

Окрема подяка новим та старим друзям, які нам допомогали до та під час експедиції: Діані та Вероніці з Одеси, мамі моєї коліжанки Ані – Олені Миколаївні, Андрію з «Вело-екстріму» (Чернігів); Кірілу, Вові, Юлі та Вадиму з Гомеля, Колі та Наташі з Санкт-Петербурга, Сергію Шутому, Сергію та Каті з Санкт-Петербурга; Едіку, Віолеті та їх родині з Роздолья; Єлєні, Тарії, Марії-Лізі та Матті з Фінляндії; всім бабусям та дідусям, які нам співали та розказували свої «чорно-білі» історії; всім людям, котрі надавали прихисток наніч та всім небайдужим водіям, які нас підвозили.