7 червня, день шістнадцятий

Чорно-білі історії (2013) Щоденник

Спали довго, аж до 07:30. Катерина Миколаївна нас нагодувала, але я чомусь не хотіла їсти, тому випила чай (за такі «нехочу» часто отримую догани від капітана Володі, який наполягає на ситному сніданку). Ще спеціально для нас Катерина Миколаївна зварила кисіль, традиційну в цих місцях страву, дуже смачний. Перед виїздом пані Катерина ще поспівала кілька пісень […]


6 червня, день п’ятнадцятий

Чорно-білі історії (2013) Щоденник

Зранку комарі й не думали відступати – навпаки, посилили атаку. Ми змушені були захищатись – одягли знову комаронепроникний одяг, щоправда в ньому було дуже спекотно. Просте вбивання комарів не допомагає – їх мільйонна армія проти двох мандрівників-музикантів.  Хіба це справедливо?    Снідали вівсянкою з всілякими сухофруктами і десь о дев’ятій рушили далі. Заїхали в село […]


5 червня, день чотирнадцятий

Чорно-білі історії (2013) Щоденник

Хоч будильник тризвонив о 6:30, ми ледве встали через годину. Я трохи пописала щоденник і далі нас Олена Миколаївна, мати моєї коліжанки, покликала снідати. Пані Олена дуже мила і привітна жінка. Нам вона шалено сподобалась і, гадаю, це було взаємним. Після смачнючого і ситного сніданку подякували Олені Миколаївні й рушили далі на села польовими дорогами. […]


4 червня, день тринадцятий

Чорно-білі історії (2013) Щоденник

Отож, після Києва учасниками Двоколісних хронік залишились лише двоє Фолькнерів: я – Ярина Квітка, та мій чоловік – Володимир Муляр. Юля далі з нами не їде. Отож, учора, маючи одноденну перерву в експедиції, до вечора бігали по Києву, вирішуючи важливі справи. Забрали паспорти з Візового центру Польщі – у нас мульти віза на 90 днів, бо вже […]


2 червня, день дванадцятий

Чорно-білі історії (2013) Щоденник

Прокинулись о сьомій. Пані Люба нас пригостила чаєм, а ми до чаю мали “НЗ” – казинаки. Проїхали кілька сіл і зрозуміли, що фольклор тут не дуже водиться, бо запитували у кількох бабусь і це виявилось безрезультатно. В цей день була неділя, села малолюдні. Після села Германівка ми звернули на трасу – карта показувала, що Київ […]


1 червня, день одинадцятий

Чорно-білі історії (2013) Щоденник

Цієї ночі ми виспались добре на ліжечках у Юліних батьків вдома. Повставали аж о 10-й. Потім нас нагодували: трускавки, смажена риба, салат зі свіжих овочів, ковбаска, домашні пиріжки і чай – сніданок-благодать. Ще зо дві годинки посиділи, поговорили, позбирались, речі якраз повисихали і о пів на першу, попрощавшись, виїхали. Промчали через центр Богуслава, там було […]


31 травня, день десятий

Чорно-білі історії (2013) Щоденник

Цей день надовго залишиться в нашій пам’яті як один з найважчих за всі наші мандри. Але про це згодом… Вночі нам не давали спати сільські пси. Ми ладні були їх повбивати – ну хіба так можна всю ніч гавкати! А потім і півні почали кукурікати, ще затемна. Я навмисно встала глянути, котра година – була […]


30 травня, день дев’ятий

Чорно-білі історії (2013) Щоденник

Прокинулись у пшениці о шостій. Треба швидко збиратись і зникати звідси, поки якийсь агроном не викликав міліцію. Ранкове поле було дуже красиве, роса помила наші ноги і сандалі, а сонце вже почало пригрівати. Ми швидко зібралися і не снідавши рушили в путь. Проїхали кілометрів шість і стали при дорозі снідати. А заразом і речі від […]


29 травня, день восьмий

Чорно-білі історії (2013) Щоденник

Прокинулись о шостій, але не вилазили з намету до десятої – падав дощ. Я виявила в себе кліща на литці лівої ноги. Спробували його витягти. Спочатку залили олією, але він не виліз. Далі Володя взяв нитку і спробував своїм способом, а він переламався і голівка залишилась частково на поверхні, а частково під шкірою. Подзвонили у […]


28 травня, день сьомий

Чорно-білі історії (2013) Щоденник

Прокинулись о шостій в палаті №3 хірургічного відділення Вільшанської районної лікарні. За годину палату кварцуватимуть (знищення всіляких бактерій) і треба було виселитись. На радість ми живі здорові, але мали нагоду тут заночувати і прийняти душ, тому й погодились ночувати у лікарні. Прокидатись в палаті моторошно, мене аж підтошнювало від цього лікарняного запаху і капельниць навколо. […]