0
Різдвяна заметіль і літнє засмагання – протягом двох місяців в Ірані (№23)
Чотири сезони водночас – це Іран. Хуртовини зі снігом і літня зелень водночас – це Іран. А ще Іран – це фантастичні ландшафти, чудові люди, колорит.
Про пригоди в іранському селі, побут іранців та насіння конопель (№22)
І знову ми ночуємо в іранській сільській хаті, куди нас майже силоміць затягли, аби ми не потрапили в заметіль на перевалі. Гостинність іранців – це фантастичне явище. За два місяці в Ірані ми лише двічі ночували у своєму наметі! Як живуть іранці, які у них родини, що вони полюбляють… дізнаємося тут.
Чому не подобається столиця і чому подобаються села в Ірані (№21)
Двоє з гурту Фолькнери продовжують пересуватися на велосипедах Іраном на шляху до Австралії і розповідають про те, що відбулося за минулі тижні. В Тегерані займалися візами і наштовхнулися на першу перепону: поїхати у Пакистан не вийде через активізацію там терористів. В Занджані створили пісню і кліп з місцевим музикантом Рогамом. На селах же знову і знову переконуємося: найгостинніші люди – тут, в Ірані. Попри всі свої недоліки, ця країна вже стала нашою найулюбленішою із тих, якими ми мандрували.
Як ми обідали в мечеті в іранському селі (№20)
Запросити подорожнього на обід – для іранців звична справа. Запросити іноземних велосипедистів – приємна справа. Це ми відчули за ставленням та увагою до нас. Побувати з звичайній сільській мечеті в іранській глибинці – надзвичайно цікава пригода для нас.
Про трафік, людей і ночівлю в мечеті – велопригоди в Ірані тривають (№19)
Тоді ми ще не дісталися Індії, тож вважали, що в Ірані скажений трафік )).
А в мечетях ночувати доводилося безліч разів і за це ми також любимо Іран, тут завжди дадуть притулок подорожнім.
Чи смакує іранська кухня українським велосипедистам (№18)
Розповідаємо і показуємо деякі особливості іранської кухні. Це був перший досвід в іранському кафе. Загалом надалі місцеву кухню ми дуже вподобали.
Перша ніч в Ірані, шалена гостинність та відбитки пальців (№17)
Нарешті ми докрутили педалі до Ірану! Який він? Чи безпечно тут? Як поводяться місцеві з іноземцями? – і ще багато інших питань ми з острахом та підозрою задавали собі того дня… поки іранці за один вечір нам не довели: ця країна – найкраща для мандрівника!
Перетинаємо турецько-іранський кордон на велосипедах! (№16)
Ночуємо на митниці у наметі вперше в житті.
Зимовий екстрим в Курдистані триває: ночівля в наметі на заправці (№15)
Сніг, мороз, зима… А нам в наметі так добре… І не проблема, що треба три светри і двоє штанів одягати. Головне ж те, що ми знаємо: ще якихось пару тисяч кілометрів і буде зелено, тепло і сонячно…
Велосипедами по засніжених горах Туреччини – ще один перевал подолано (№14)
Скільки їх тут, в Туреччині, було, таких довгих і нудних підйомів!.. На цей перевал ми підіймалися майже увесь день лише вгору – суцільний двадцятикілометровий підйом. А зима тим часом бере своє все наполегливіше.
