Зараз по температурі наче початок листопада в Україні, дуже холодно і вітряно. Снідали вівсянкою зі згущиком. Потім знову поїхали в центр, в аптеку. A далі – на Рабочеостровск, де, досягши найпівнічнішої широти у своєму житті та вмочивши руки у Білому морі, перервали фінішну стрічку нашої подорожі.

Тоді ми ще не знали що так виглядає звичайний відплив

3

Спочатку заїхали в порт, аби дізнатися про можливість переправитися на Соловки. Але тут ми дуже сильно обломалися: ціна одного квитка в один бік – 800 руб! А ми ще й з велосипедами. Це дуже, дуже дорого. На таку суму можна кілька днів жити. Тому ми вирішили, що це жлобське свинство і пішли подалі від порту на мис. Там було кілька груп туристів з наметами, місця було доволі, тож і ми тут зупинилися. Дуже гарне узбережжя на Білому морі!

Тут знімався російський фільм “Острів”

7777

Після обіду поставили намет. Потім я вже звично збирала чорниці, яких навіть тут, в туристичному місці, є досить багато, а Вовчик звично знімав.

5

8

І саме тут, на Білому морі ми спостерігали фантастичні припливи і відпливи.

Зараз відплив

11

17

А це вже приплив

18

Вода прибувала і відбувала на два метри по вертикалі, оголюючи місцями до кількох десятків метрів морське дно з фантастичними брилами каміння і морською капустою. Велетенські камені (я їх називаю відбитком Льодовикового періоду) були у Вовчиків зріст, а коли вода прибувала, то повністю їх покривала. Спостерігати це годинами – справжнє задоволення! Ти відчуваєш, що море живе, воно наче дихає! Один «вдих» триває приблизно шість годин, стільки ж – «видих». Між ними – пауза спокою хвилин сорок. І так вічно! Радимо всім хоч раз в житті побувати на Білому морі (саме тут припливи і відпливи вирізняються своєю динамікою) і побачити цю красу.

Також сьогодні виконали нашу місію: передали привіт Білому морю від його південного побратима (не антипода і не суперника!) – Чорного моря, подарувавши йому кілька крапель останнього, які, здавалося, ще тримали в собі субтропічне тепло.

А натомість повеземо з собою в Україну сто грамів “Чорно-Білого моря”.

В цій баночці “Чорно-Біле море”

14

Під вечір поруч зупинилися ще п’ятеро наших велоколег з Вологди та Москви, які запросили нас на млинці з чаєм.

Це фото зроблено опівночі

16

Полягали спати о першій ночі. Тут білі ночі ще тривають.